Словник української мови (1937)/давнішній

Словник української мови
Борис Грінченко
Д
давнішній
Київ: Соцеквидав України, 1937

Давні́шній, я, є. Давнишний. Тільки де-не-де димок над кручею піднімається, та по вітру, як давнішняя слава Синопа, розлітається. Морд. (Млр. л. сб. 92).