Словник української мови (1937)/давноколишній

Словник української мови
Борис Грінченко
Д
давноколишній
Київ: Соцеквидав України, 1937

Давноколи́шній, я, є. Давно когда-то бывший, давно прошедший. Давноколишній та ясний присниться сон мені. Осн. 1862. V. 3.