Словник української мови (1937)/гінчий
◀ гінчакуватий | Словник української мови Г гінчий |
гіпс ▶ |
|
Гі́нчий, а, е. Гончий. Біжит як гінчий пес. Фр. Пр. 37.
◀ гінчакуватий | Словник української мови Борис Грінченко Г гінчий |
гіпс ▶ |
|
Словник української мови — Г
гінчий
Борис Грінченко
1937
Гі́нчий, а, е. Гончий. Біжит як гінчий пес. Фр. Пр. 37.