Словник української мови (1937)/гінчакуватий
◀ гінтяй | Словник української мови Г гінчакуватий |
гінчий ▶ |
|
Гінчакува́тий, а, е. Высокорослый, быстро растущий. Черном.
◀ гінтяй | Словник української мови Борис Грінченко Г гінчакуватий |
гінчий ▶ |
|
Словник української мови — Г
гінчакуватий
Борис Грінченко
1937
Гінчакува́тий, а, е. Высокорослый, быстро растущий. Черном.