Словник української мови (1937)/гуртівник
◀ гурт | Словник української мови Г гуртівник |
гуртобранець ▶ |
|
Гуртівни́к, ка́, м. Оптовый торговец. Шух. I. 271. Желех.
◀ гурт | Словник української мови Борис Грінченко Г гуртівник |
гуртобранець ▶ |
|
Словник української мови — Г
гуртівник
Борис Грінченко
1937
Гуртівни́к, ка́, м. Оптовый торговец. Шух. I. 271. Желех.