Словник української мови (1937)/гуртоправ
◀ гуртом | Словник української мови Г гуртоправ |
гуртоправця ▶ |
|
Гуртопра́в, ва, м. Гуртовщик, пастух, гонящий гурт.
◀ гуртом | Словник української мови Борис Грінченко Г гуртоправ |
гуртоправця ▶ |
|
Словник української мови — Г
гуртоправ
Борис Грінченко
1937
Гуртопра́в, ва, м. Гуртовщик, пастух, гонящий гурт.