Словник української мови (1937)/гуркотій

< Словник української мови (1937)

◀ гуркотати

Словник української мови
Борис Грінченко
Г
гуркотій

гуркотіти ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Гуркоті́й, тія́, м. Стучащий, неспокойный человек. Рк. Левиц.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словник_української_мови_(1937)/гуркотій&oldid=619480