Словник української мови (1937)/гурготіти
◀ гурба | Словник української мови Г гурготіти |
гургула ▶ |
|
Гурготі́ти, гочу́, ти́ш, гл. = Гуркотіти. Гурготить, стукотить, штири коні біжить. (Колесо.) Чуб. I. 310.
◀ гурба | Словник української мови Борис Грінченко Г гурготіти |
гургула ▶ |
|
Словник української мови — Г
гурготіти
Борис Грінченко
1937
Гурготі́ти, гочу́, ти́ш, гл. = Гуркотіти. Гурготить, стукотить, штири коні біжить. (Колесо.) Чуб. I. 310.