Словник української мови
Борис Грінченко
Г
гупотіти
Київ: Соцеквидав України, 1937

Гупоті́ти, почу́, ти́ш, гл. То же, что и гупати, но о действии учащенном. Чи до нас хлопці гупотять? Драг. 34.