Словник української мови (1937)/гульбини
| ◀ гульба | Словник української мови Г гульбини |
гульбище ▶ |
|
Гу́льбини, бин, ж. мн. Гулянье, собрание для забав, веселого препровождения времени. Там гульбини тоді були: зібрались родичі і чужі добрі люди і веселились собі. Новомоск. у.