Словник української мови (1937)/гугнявіти

Словник української мови
Борис Грінченко
Г
гугнявіти
Київ: Соцеквидав України, 1937

Гугня́віти, вію, єш, гл. Гнусить, говорить в нос. Мов собака мурличе, та ще й гугнявіє. Кв.