Словник української мови (1937)/гугняво
| ◀ гугнявіти | Словник української мови Г гугняво |
гуголька ▶ |
|
Гугня́во, нар. Гнусливо. Як крикне, та ще й гугняво. Стор. I. 253.
| ◀ гугнявіти | Словник української мови Борис Грінченко Г гугняво |
гуголька ▶ |
|
Словник української мови — Г
гугняво
Борис Грінченко
1937
Гугня́во, нар. Гнусливо. Як крикне, та ще й гугняво. Стор. I. 253.