Словник української мови (1937)/грянчати
| ◀ грянути | Словник української мови Г грянчати |
грянь ▶ |
|
Грявча́ти и грянча́ти, чу́, чи́ш, гл. Каркать; крякать. По цілих ночях грявчит тот пташок. Вх. Уг. 235. Качка грявчит. Вх. Уг. 235.
| ◀ грянути | Словник української мови Борис Грінченко Г грянчати |
грянь ▶ |
|
Словник української мови — Г
грянчати
Борис Грінченко
1937
Грявча́ти и грянча́ти, чу́, чи́ш, гл. Каркать; крякать. По цілих ночях грявчит тот пташок. Вх. Уг. 235. Качка грявчит. Вх. Уг. 235.