Словник української мови
Борис Грінченко
Г
грязько
Київ: Соцеквидав України, 1937

Гря́зько, нар. Грязно (о дороге, вообще о растворенной дождем земле). У чоловіка камінець лежить перед порогом, щоб не грязько було. Рудч. Ск. II. 153.