Словник української мови (1937)/грязький
◀ грязь | Словник української мови Г грязький |
грязько ▶ |
|
Гря́зьки́й, а, е. Грязный (о дороге, вообще о растворенной дождем земле). Грязька дорога. Калюжа грязька. Чуб. III. 138. Ой вийду й на вулицю, аж вулиця грязька. Грин. III. 166.