Словник української мови (1937)/грундзюватий
◀ грундзювати | Словник української мови Г грундзюватий |
грунт ▶ |
|
Грундзюва́тий, а, е. 1) Узловатый. 2) Переносно: замысловатый.
◀ грундзювати | Словник української мови Борис Грінченко Г грундзюватий |
грунт ▶ |
|
Словник української мови — Г
грундзюватий
Борис Грінченко
1937
Грундзюва́тий, а, е. 1) Узловатый. 2) Переносно: замысловатый.