Словник української мови (1937)/громадянин
| ◀ громадський | Словник української мови Г громадянин |
громадянка ▶ |
|
Громадя́нин, на, м. Член грома́ди, член общества. Оце зібралися ми, панове-громадяни, про от що розсудить. Гліб. Хай буде громадянином тієї землі, де уродився й виріс. О. 1861. X. 150.