Словник української мови (1937)/гримій
| ◀ гримач | Словник української мови Г гримій |
гримкий ▶ |
|
Гримі́й, мія, м. Гремящий (о Зевесе). Як буря налетів на їх і громом не так би Зевс гримій, як він, торохнув. К. ЦН. 194.
| ◀ гримач | Словник української мови Борис Грінченко Г гримій |
гримкий ▶ |
|
Словник української мови — Г
гримій
Борис Грінченко
1937
Гримі́й, мія, м. Гремящий (о Зевесе). Як буря налетів на їх і громом не так би Зевс гримій, як він, торохнув. К. ЦН. 194.