Словник української мови (1937)/гримкий

by Борис Грінченко

◀ гримій

Словник української мови Борис Грінченко Г гримкий

гримко ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Гримки́й, а́, е́. 1) Звучный, громкий. Гримкії рушниці. ЗОЮР. I. 136. 2) Громко говорящий. Гримкий чоловік. Черк. у. 3) Громовой, обильный громом, грозный. Грімке літо. НВол. у.