Словник української мови (1937)/грабельки

by Борис Грінченко

◀ грабевно

Словник української мови Борис Грінченко Г грабельки

грабельний ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Грабельки́, льо́к, ж. мн. 1) Ум. от граблі. А ке лиш, сину, мені грабельки, — он коло тебе стоять. Грин. II. 207. 2) Род орнамента на писанке. МУЕ. I. 190. 3) Народное название одной из косточек в скелете летучей мыши. Чуб. I. 55.