Словник української мови (1937)/городець
◀ городар | Словник української мови Г городець |
городин ▶ |
|
Горо́дець, дця, м. Ум. от горо́д.
◀ городар | Словник української мови Борис Грінченко Г городець |
городин ▶ |
|
Словник української мови — Г
городець
Борис Грінченко
1937
Горо́дець, дця, м. Ум. от горо́д.