Словник української мови (1937)/гордуватий

Словник української мови
Борис Грінченко
Г
гордуватий
Київ: Соцеквидав України, 1937

Гордува́тий, а, е. Гордый, гордящийся, надменный. Я не багатий, не гордуватий, високо не несуся. Мет. 67. Така думка світилась.... на її гордуватому виду. Г. Барв. 464. Ум. Гордува́тенький. МВ. (О. 1862. III. 57).