Словник української мови (1937)/гонінник
| ◀ гоній | Словник української мови Г гонінник |
гоніння ▶ |
|
Гоні́нник, ка, м. Пастух (в полонинах), перегоняющий овец из комори в струнку, где их доят. Шух. I. 193.
| ◀ гоній | Словник української мови Борис Грінченко Г гонінник |
гоніння ▶ |
|
Словник української мови — Г
гонінник
Борис Грінченко
1937
Гоні́нник, ка, м. Пастух (в полонинах), перегоняющий овец из комори в струнку, где их доят. Шух. I. 193.