Словник української мови (1937)/гонтя

by Борис Грінченко

◀ гонтовий

Словник української мови Борис Грінченко Г гонтя

гонтяниця ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Го́нтя, тя, с. = Гонт. Голова скіпками вшита, борода гонтям побита. О. 1862. IV. 14.