Словник української мови (1937)/голвяка

by Борис Грінченко

◀ гол

Словник української мови Борис Грінченко Г голвяка

голдувати ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Голвя́каж. = Гілляка. Пойшов дід у гай, вирубав поліно дров, прив'язав його до голвяки… що вітер повійне, погойдне те поліно, то воно об дерево й стукає. Чуб. II. 65.