Словник української мови (1937)/говір
◀ говіння | Словник української мови Г говір |
говірка ▶ |
|
Го́вір, вору, м. Говор. Почувся людський говір, крик. Левиц. I. 126.
◀ говіння | Словник української мови Борис Грінченко Г говір |
говірка ▶ |
|
Словник української мови — Г
говір
Борис Грінченко
1937
Го́вір, вору, м. Говор. Почувся людський говір, крик. Левиц. I. 126.