Словник української мови (1937)/гніздо

by Борис Грінченко

◀ гніздище

Словник української мови Борис Грінченко Г гніздо

гніздюк ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Гніздо́, да́, с. 1) Гнездо. Всяка пташка своє гніздо знає. Ном. № 9480. 2) В толчее для проса: углубление, где лежит зерно. Харьк. (Залюб.). 3) Солома, лежащая в жлукті. Мил. 18. 4) = Містище. Вх. Зн. 36. 5) ? Як у хлопця на тімені є одно «гніздо», то буде мати одну жінку, а як двоє, то дві. ЕЗ. V. 180. Ум. Гнізде́чко.