Словник української мови (1937)/гніздечко

by Борис Грінченко

◀ гнізденце

Словник української мови Борис Грінченко Г гніздечко

гніздити ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Гнізде́чко, ка, с. 1) Ум. от гніздо. Галочки гніздечко в'ють. Мет. 134. 2) Кокон. Червяк сидить у гніздечку, а як стане у мочах, то перегризає його.