Словник української мови (1937)/гидючий
◀ гидь | Словник української мови Г гидючий |
гижа ▶ |
|
Гидю́чий, а, е. Отвратительно гадкий, отвратительно мерзкий, крайне плохой. Таке гидюче, що й глянути на його не хочеться. Полт.
◀ гидь | Словник української мови Борис Грінченко Г гидючий |
гижа ▶ |
|
Словник української мови — Г
гидючий
Борис Грінченко
1937
Гидю́чий, а, е. Отвратительно гадкий, отвратительно мерзкий, крайне плохой. Таке гидюче, що й глянути на його не хочеться. Полт.