Словник української мови (1937)/гидь

by Борис Грінченко

◀ гидшати

Словник української мови Борис Грінченко Г гидь

гидючий ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Ги́дь, ді, ж. = Гид. З землі як не стала всяка гидь вилазити: і жаби, і ящірки, і вужі, щурі, миші. Гн. II. 64. Воно на мене: «гидь, волоцюго!» Г. Барв. 439.