Словник української мови (1937)/гатитися

by Борис Грінченко

◀ гатити

Словник української мови Борис Грінченко Г гатитися

гатінка ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Гати́тися, чу́ся, тишся, гл. 1) Гатиться, быть запруживаему. 2) Биться, колотиться, рубиться. Перше поперек гатиться сокирою (дерево), а потім назукіс. МУЕ. III. 28.