Словник української мови (1937)/гаремниця
| ◀ гаремник | Словник української мови Г гаремниця |
гарець ▶ |
|
Гаре́мниця, ці, ж. Гаремница, гаремная жена или наложница. Усіх жінок, усіх своїх гаремниць порозсилав Осман, куди схотіли. К. МБ. XI. 156.
| ◀ гаремник | Словник української мови Борис Грінченко Г гаремниця |
гарець ▶ |
|
Словник української мови — Г
гаремниця
Борис Грінченко
1937
Гаре́мниця, ці, ж. Гаремница, гаремная жена или наложница. Усіх жінок, усіх своїх гаремниць порозсилав Осман, куди схотіли. К. МБ. XI. 156.