Словник української мови (1937)/гаремник
◀ гаремний | Словник української мови Г гаремник |
гаремниця ▶ |
|
Гаре́мник, ка, м. Многоженец, имеющий гарем. К. МБ. III. 259.
◀ гаремний | Словник української мови Борис Грінченко Г гаремник |
гаремниця ▶ |
|
Словник української мови — Г
гаремник
Борис Грінченко
1937
Гаре́мник, ка, м. Многоженец, имеющий гарем. К. МБ. III. 259.