Словник української мови
Борис Грінченко
Г
ганібний
Київ: Соцеквидав України, 1937

Гані́бний, а, е. 1) = Ганебний. 2) В презрении находящийся. Сама бідна і ганібна. МВ. (О. 1862. I. 96).