Словник української мови (1937)/ганібний
| ◀ ганити | Словник української мови Г ганібний |
ганок ▶ |
|
Гані́бний, а, е. 1) = Ганебний. 2) В презрении находящийся. Сама бідна і ганібна. МВ. (О. 1862. I. 96).
| ◀ ганити | Словник української мови Борис Грінченко Г ганібний |
ганок ▶ |
|
Словник української мови — Г
ганібний
Борис Грінченко
1937
Гані́бний, а, е. 1) = Ганебний. 2) В презрении находящийся. Сама бідна і ганібна. МВ. (О. 1862. I. 96).