Словник української мови (1937)/ганок

by Борис Грінченко

◀ ганібний

Словник української мови Борис Грінченко Г ганок

ганус ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Га́нок, нку, м. Крыльцо, подъезд, балкон. Ой у Лубнах крутоярих у високім замку, сидить пишний князь Ярема на тісовім ганку. К. Досв. Ой сиділа Марійка на ганку та краяла червону китайку. Нп. Употребл. с тем же значением и во мн. ч.: га́нки. Підходимо до шинку, — на ганках такого народу зібралося. Г. Барв. 67. Ум. Га́ночок, га́ночки. Коло хати, перед ганочками, сидить юрба людей. К. ЧР. 63.