Словник української мови
Борис Грінченко
Г
гава
Київ: Соцеквидав України, 1937

Га́ва, ви, ж. 1) Ворона. Аф 352. 2) Переносно: разиня, ворона, зевака, ротозей. Га́ви лови́ти. Ротозейничать. Він гав ловив та витрішки продавав. Котл. 3) Промежуток меж двух зубьев пилы. НВолын. у.