Словник української мови (1937)/гава
◀ гав | Словник української мови Г гава |
гавановий ▶ |
|
Га́ва, ви, ж. 1) Ворона. Аф 352. 2) Переносно: разиня, ворона, зевака, ротозей. Га́ви лови́ти. Ротозейничать. Він гав ловив та витрішки продавав. Котл. 3) Промежуток меж двух зубьев пилы. НВолын. у.