Словник української мови (1937)/гав

by Борис Грінченко

◀ габцювати

Словник української мови Борис Грінченко Г гав

гава ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

I. Гав! меж. Звукоподражание лаю собаки. Вовк узяв дитину да й побіг, а собака за ним: гав, гав, гав! Рудч. Ск. I. 9.

II. Гав, нар. = Гев. Верхратський. Лем. 402.

III. Гав, ву, м. Лай. Я пізнав і гав тієї собаки, — такий хрипкий. Новомоск. (Залюбов.).