Словник української мови (1937)/вінчання
◀ вінчанка | Словник української мови В вінчання |
вінчати ▶ |
|
Ві́нчання, ня, с. Венчание. Май має, коса грає, од вінчання йдучи. Нп.
◀ вінчанка | Словник української мови Борис Грінченко В вінчання |
вінчати ▶ |
|
Словник української мови — В
вінчання
Борис Грінченко
1937
Ві́нчання, ня, с. Венчание. Май має, коса грає, од вінчання йдучи. Нп.