Словник української мови (1937)/вікувати
| ◀ вікопомність | Словник української мови В вікувати |
віл ▶ |
|
Вікува́ти, ку́ю, єш, гл. Проводить жизнь. Уже ж мені у тебе не вік вікувати, тільки одну та ніченьку переночувати. Мет.
| ◀ вікопомність | Словник української мови Борис Грінченко В вікувати |
віл ▶ |
|
Словник української мови — В
вікувати
Борис Грінченко
1937
Вікува́ти, ку́ю, єш, гл. Проводить жизнь. Уже ж мені у тебе не вік вікувати, тільки одну та ніченьку переночувати. Мет.