Словник української мови (1937)/візничий
| ◀ візниченько | Словник української мови В візничий |
візок ▶ |
|
Візни́чий, чого, м. = Візник. Велю коникам вівса дати, а візничому підождати. Грин. III. 491.
| ◀ візниченько | Словник української мови Борис Грінченко В візничий |
візок ▶ |
|
Словник української мови — В
візничий
Борис Грінченко
1937
Візни́чий, чого, м. = Візник. Велю коникам вівса дати, а візничому підождати. Грин. III. 491.