Словник української мови (1937)/візниченько
◀ візниця | Словник української мови В візниченько |
візничий ▶ |
|
Візни́ченько, ка, м. Ум. от візни́к.
◀ візниця | Словник української мови Борис Грінченко В візниченько |
візничий ▶ |
|
Словник української мови — В
візниченько
Борис Грінченко
1937
Візни́ченько, ка, м. Ум. от візни́к.