Словник української мови (1937)/відірвати
| ◀ відіп'яти | Словник української мови В відірвати |
відіслати ▶ |
|
Відірва́ти, ся. См. Відривати, ся.
| ◀ відіп'яти | Словник української мови Борис Грінченко В відірвати |
відіслати ▶ |
|
Словник української мови — В
відірвати
Борис Грінченко
1937
Відірва́ти, ся. См. Відривати, ся.