Словник української мови
Борис Грінченко
В
відьма
Київ: Соцеквидав України, 1937

Ві́дьма, ми, ж. 1) Ведьма. Гірша відьма вчена, як родима. Ном. № 235. 2) Бабочка махаон, длиннохвостка, Papilio machaon. Радом. у. 3) Род карточной игры, подобной русскому фофану. КС. 1887. VI. 464. Ув. Ві́дьмище, відюга́, відюха́. Г. Барв. 449. Ту хату я знайшов одначе, в которій відьмище жила. Алв. 83. Проклята відюха причарувала. К. ПС. 46.