Словник української мови (1937)/відцуратися
◀ відціль | Словник української мови В відцуратися |
відцуруватися ▶ |
|
Відцура́тися. См. Відцуруватися.
◀ відціль | Словник української мови Борис Грінченко В відцуратися |
відцуруватися ▶ |
|
Словник української мови — В
відцуратися
Борис Грінченко
1937
Відцура́тися. См. Відцуруватися.