Словник української мови (1937)/відтикатися

by Борис Грінченко

◀ відтикати

Словник української мови Борис Грінченко В відтикатися

відтин ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Відтика́тися, ка́юся, єшся, сов. в. відіткну́тися, ну́ся, не́шся, гл. Откупориваться, откупориться. Чіп як відіткнувся, вода й забулькотіла. Стор. I. 82.