Словник української мови (1937)/відстібати

Словник української мови
Борис Грінченко
В
відстібати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Відстіба́ти, ба́ю, єш, сов. в. відстібну́ти, ну́, не́ш, гл. Отстегивать, отстегнуть.