Словник української мови (1937)/відстобурчити
◀ відстібати | Словник української мови В відстобурчити |
відстобурчувати ▶ |
|
Відсто(в)бу́рчити. См. Відсто(в)бу́рчувати.
◀ відстібати | Словник української мови Борис Грінченко В відстобурчити |
відстобурчувати ▶ |
|
Словник української мови — В
відстобурчити
Борис Грінченко
1937
Відсто(в)бу́рчити. См. Відсто(в)бу́рчувати.