Словник української мови (1937)/відрядити
| ◀ відряджатися | Словник української мови В відрядити |
відрятовувати ▶ |
|
Відряди́ти, ся. См. Відряджати, ся.
| ◀ відряджатися | Словник української мови Борис Грінченко В відрядити |
відрятовувати ▶ |
|
Словник української мови — В
відрядити
Борис Грінченко
1937
Відряди́ти, ся. См. Відряджати, ся.