Словник української мови (1937)/відросток

by Борис Грінченко

◀ відростати

Словник української мови Борис Грінченко В відросток

відрочити ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Відро́сток, тку, м. Отросток. Який корінь, такий і одросток. Ном. № 7139. Ум. Відро́стоньок. Зеленая та дібрівонько, чого в тебе пеньків много, зеленого ані одного, одростонька ні од одного? Грин. III. 468.