Словник української мови (1937)/відригати

Словник української мови
Борис Грінченко
В
відригати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Відрига́ти, га́ю, єш, сов. в. відригну́ти, ну́, не́ш, гл. Отрыгивать, отрыгнуть.